Пластина карбонова 1,0×500×600 мм

Вуглецева пластина. Виготовляється з вуглеволокна спеціального плетіння (3k). Вироби, виготовлені з застосуванням 3K Twill, мають міцність вище в порівнянні з технологією пультузії. Вуглецевий лист володіє відмінною міцністю, а також опором тиску і вигину. Незважаючи на високу міцність і жорсткість, вироби з вуглецю легко обробляються, в тому числі за допомогою фрезерування ЧПУ (CNC).

Пластина виконується з набору шарів вугломатеріалу з просоченням спеціальним епоксидним складом з подальшою полімеризацією під високим тиском і високою температурою. Зовнішні шари пластини виконані з плетеного вуглеволокна. Внутрішні шари складаються з високоякісного однонаправленого вуглеволокна.

Вироби з вуглеволокна сьогодні активно застосовуються в моделюванні. З них виготовляють деталі безпілотних літальних апаратів (дронів), лонжерони, елементи ферм, розпірки, стрингери, кромки поверхонь тощо. Завдяки використанню вуглепластика вдається отримувати легкі, витончені та міцні конструкції.

Вуглепластики (або карбон, карбонопластики, від англ. Carbon - вуглець) - полімерні композитні матеріали з переплетених ниток вуглецевого волокна, розташованих в матриці з полімерних (наприклад, епоксидних) смол. Щільність - від 1450 кг/м³ до 2000 кг/м³. Матеріали відрізняються високою міцністю, жорсткістю і малою масою, часто міцніші сталі, але набагато легші. За питомими характеристиками перевершує високоміцну сталь, наприклад, леговану конструкційну сталь 25ХГСА. Внаслідок дороговизни, при економії коштів і відсутності необхідності отримання максимальних характеристик цей матеріал застосовують як посилювач, доповнення в основному матеріалі конструкції.

Основна складова частина вуглепластика — це нитки вуглецевого волокна, що складаються в основному з атомів вуглецю. Такі нитки дуже тонкі (приблизно 0,005-0,010 мм в діаметрі), зламати їх дуже просто, а от порвати досить важко. З цих ниток плетуться тканини. Вони можуть мати різний малюнок плетіння (ялинка, рогожа тощо).

Для надання ще більшої міцності тканини, нитки вуглецю укладають шарами, кожного разу змінюючи кут напрямку плетіння. Шари скріплюються за допомогою епоксидних смол. Нитки вуглецю зазвичай отримують термічною обробкою хімічних або природних органічних волокон, при якій в матеріалі волокна залишаються в основному атоми вуглецю. Термічна обробка складається з кількох етапів.